Брудне Середньовіччя. Міфи та легенди про гігієну

Скандальні й захопливі подробиці з життя людей Середньовіччя очима відомого історика та реконструктора.

У Середні віки люди були жахливо брудними й смердючими — вони ніколи не милися, одяг не прали, лицарі ходили в туалет прямо під себе, разом із обладунками, а широкополі капелюхи носили, щоб захищатися від помиїв і того, що постійно виливали з вікон у нічних горщиках. Королева Ізабелла Кастильська поклялася не міняти білизну, доки маврів не вигнали з Іспанії, і милася лише двічі в житті. Від Людовика XIV смерділо «як від дикої звірини». Король Фрідріх Барбаросса мало не потонув у нечистотах. А на вікна британського парламенту вішали ароматизовані завіси, щоб захиститися від смороду, що йде від Темзи.

Що з цього правда, а що вигадка? Як у реальності було влаштовано середньовічну лазню або туалет? Як саме прали білизну й якими пахощами користувалися наші предки? Давайте звернемося до фактів.