Чикаго. Ранній ранок. Під колесами автобуса гине чоловік. Його обличчя настільки понівечене, що впізнати неможливо, і при ньому немає жодних документів. Натомість поруч виявляють білу коробку, перев’язану чорною мотузкою, а всередині — людське вухо. Детектив Сем Портер одразу розуміє: це почерк У4О — «Убивць чотирьох мавп», які вже десять років уникають поліції та продовжують полювання в місті. Після кожного вбивства він залишає фразу «Не чини зла», явно відсилаючи до давньої притчі про чотирьох мудрих мавп. Інтуїція підказує Портеру, що речі загиблого — і особливо знайдений серед них щоденник самого маніяка — не випадкова зачіпка, а частина жорстокої гри: знуличні підказки, якими вбивця свідомо дражнить слідство й кидає йому виклик…