Михайло Єлизаров — прозаїк, музикант, автор романів «Земля» (премія «Національний бестселер»), «Бібліотекар» (премія «Російський Букер»), «Pasternak» і «Мультики», збірок «Нігті» (шорт-лист премії Андрія Білого), «Ми вийшли покурити на 17 років» (приз читательського голосування премії «НОС»), «Кубики».
«Було б помилкою сприймати “Бураттіні” як чисту есеїстику. Перед вами радше монологи персонажів із ненаписаного роману. Герої дотепно ятрять і філософствують, а потім роблять якісь абсурдні, провокативні вчинки — у звичайному романі це називається сюжетом. Вчинки, власне, залишилися “за кадром”, тож читачеві пропонується робити їх самостійно, у міру прочитання» (Михайло Єлизаров).
«Буратино — невгамовний дерев’яний організм, лідер і оратор, людина дії, цинік, який зневажає освіту й декаданс. Для нього не існує жінки — і при цьому він втілення потенційності. Вічно ерегований ніс Буратино — символ його чоловічої спроможності. Буратино сміливий, веселий, безпринципний і водночас невтримно чарівний».