Тургенєвський «Бретер» втілював типове явище російського провінційного життя 1840-х років — явище, що виникло частково під впливом Печоріна, але відрізнялося від нього душевною пустотою, інтелектуальною убогістю та пихатою вульгарністю. Попри певну художню незрілість «Бретера» безсумнівно, що Тургенєв створив у цій повісті життєво правдивий, типовий характер і дав йому правильну соціально-етичну оцінку.