«Хвороба як метафора» (1978) — есе Сьюзен Сонтаг, у якому вона намагається розвіяти міфи про рак, викриваючи міфи й метафори, що оточують цю хворобу. Темою роботи є не фізичний біль сам по собі, а використання хвороби як фігури мови. Сонтаг стверджує, що рак не є ні прокляттям, ні покаранням; це просто хвороба (яку можливо вилікувати). Через десять років, із спалахом нової стигматизованої хвороби, яка рясніє містифікаціями та каральними метафорами, з’явилося продовження до «Хвороби…» — «СНІД і його метафори» (1989), есе, що розширює поле дослідження до пандемії СНІДу. У цій книзі представлені обидві роботи, де Сонтаг показує, що «хвороба — не метафора», і що найчесніший підхід до хвороби, а також най«здоровіший» спосіб хворіти — це спробувати повністю відмовитися від метафоричного мислення.