Хочете уявити себе на місці Біллі Пілігрима: лягає спати літнім вдівцем і прокидається в день власного весілля; заходить у двері в 1955 році й виходить з них у 1941-му; повертається через ті самі двері й опиняється в 1963 році; не раз бачив і своє народження, і свою смерть та знову й знову потрапляє в події свого життя, які вже прожито ним, між народженням і смертю? Нічого простішого: треба лише навчитися у тральфамадорців, які зрідка відвідують Землю своїми літаючими блюдцями, бачити в чотирьох (а не в трьох, як у розумних людей) вимірах — і тоді ви зрозумієте, що моменти часу не йдуть одне за одним, як намистини на нитці, а існують і існуватимуть разом в одному й тому самому місці. Одна порада: блукаючи в часі, обирайте двері, щоб випадково не опинитися на бійні номер п’ять!