Живучи в Мадриді, Рубен Давид Гонсалес Галлеґо пише російською. І не лише тому, що, будучи онуком відомого іспанського комуніста, він провів дитинство в Радянському Союзі. На його думку, лише «велика й могутня» може адекватно передати те, що коїлося в дитячих будинках для інвалідів СРСР. Саме описові цього жаху присвячений його блискучий літературний дебют — автобіографічний роман у оповіданнях «Біле на чорному», який став сенсацією вже під час журнальної публікації.
Видавці заздрять тим, хто прочитає це вперше. По-перше, книга дуже смішна: автор, як ніхто, уміє знаходити смішне в страшному. По-друге, він зумів перетворити особистий досвід на справжнє мистецтво — якщо, звісно, вважати мистецтвом те, що допомагає жити.