Її не вчили любити… Ні в школі, ні вдома їй не розповіли, що таке справжнє кохання.
Проминає дитинство, починається доросле життя. У ньому є все: сім’я, чоловік, діти. І є любов… така всеохопна… Наче ураган, вона накидається на близьких: міцно тримає їх поруч, під наглядом, на відстані витягнутої руки. Але хочеться ще ближче. Притягнути, обійняти, задушити в обіймах — аби тільки не йшли, не влаштовували своє життя, не віддалялися!
Нас не вчили любити… Ми не знаємо, що кохання — це сила, інколи руйнівна й егоїстична. Вона лягає важким тягарем на плечі найдорожчих людей.
Може, час навчитися любити?