Що ви знаєте про російський Далекий Схід? Одразу спадає на думку: червона ікра, алмази й платина, ведмеді, яких не лякають, і безкраї таєжні простори. Звісно, все це має місце бути.
Насправді це вивіска, ширма, за якою для непосвячених прихована справжня — загадкова й невідома — суть землі далекосхідної. Розповісти про неї, на жаль (а може, на щастя?), можуть лише корінні народи, що населяли її від віку. Але чи здатні зрозуміти її всі інші, навіть якщо перед ними трохи відсунути завісу таємниці?
Роман Бориса Поліна знімає завісу таємниці над майбутнім далекосхідної землі, показує дивовижні перипетії долі головного героя — офіцера контррозвідки, який стає пішака в великій грі. Разом із ним читачам належить пережити багряне затемнення, що накриває Далекий Схід кожного сторіччя, і зрозуміти, що зло — це майстерно замасковане добро, а «біле» має багато відтінків.
Містичне переплетення доль героїв, захопливий сюжет, легка й іронічна манера викладу — усе це неодмінно оцінять любителі справді «якісної» літератури.
І ще…
Чи легко програвати тому, хто вважав себе генієм оперативних ігор та багатокрокових комбінацій? Тому, хто лише один раз не розрахував ставку? Читайте, думайте й не поспішайте робити висновки. Адже все може виявитися зовсім не таким, як здається!
Роман захоплює з перших хвилин читання, і неможливо відірватися, поки не буде перевернуто останню сторінку.
Варто також відзначити, що особистість автора така ж загадкова, як і сам роман. У зв’язку з посадою видавничий дім не має права розкривати його справжнє ім’я та рід діяльності.