Москва, грудень 1925 року. Співробітник ОДПУ Вадим Арсеньєв, який перебуває в психіатричній лікарні, зустрічається там із Сергієм Єсеніним. Відомий поет дуже збуджений, його відвідують видіння; за вікном йому чудиться чорний чоловік — це відбувається після того, як Єсєнін відкриває срібний портсигар і лунає нав’язлива мелодія. Він передчуває, що незабаром станеться біда, і просить Вадима про допомогу…
Невдовзі Арсеньєва забирають із лікарні й доставляють на Луб’янку, до заступника голови ОДПУ Мензинського. Той розповідає, що за останній час сталися кілька дивних злочинів: за різних обставин загинули відомі радянські діячі — Котовський, Фрунзе, а згодом і Сергій Єсєнін, який покінчив із собою в ленінградському готелі «Англетер». Вадиму дають завдання розслідувати обставини смерті Єсеніна, адже поет зашифрував його ім’я у своєму останньому вірші…