Андеґраунд, або Герой нашого часу

Володимир Маканін уперше виходить до читача з великим романом, названим ризиковано й багатообіцяюче. Навіть звучання «ім’я» героя — Петрович — викликає в пам’яті лермонтовського офіцера: геніально вгаданий тип, повз який не пройшли й інші російські письменники, поміщаючи свого героя то на обломовський диван, то в підпілля, то «на саме дно».

Для героя роману Маканіна підпілля («общага», «психушка») — це також не лише спосіб життя, а й образ думок. Петрович — бездомний, безпобутовий, навіть в умовах відсутності цензури не намагається надрукуватися письменник. А «наше время»? Мурашник людей, вир подій: «нові росіяни» й «нові злидарі», мітинги, пострадянські кабінети, кримінал — панорама збуреного життя, у якій герой із заздрісною впертістю відстоює своє «я».