Грін продумував і писав «Алые парусá» серед смерті, голоду й тифу. Світло й спокійна сила цієї книги непідвладні словам, окрім тих, що їх обрав сам Грін. Досить сказати, що це історія про чудо, яке двоє людей здійснили одне для одного. А письменник — для всіх нас…
Грін писав «про бурі, кораблі, кохання, визнане й відкинуте, про долю, таємні шляхи душі та сенс випадку». У рисах його героїв — твердість і ніжність, а імена героїнь звучать, наче музика. У своїх книгах Грін створював романтичний світ людського щастя. «Алые парусá» — тремтливий любовний вірш, книга «гринівськи дивна», написана пристрасно й щиро — книга, у якій казка про алі вітрила стає бувальщиною, книга «просвічена наскрізь, як ранкове сонце», любов’ю до життя, до душевної юності й вірою в те, що людина в пориві до щастя здатна власними руками творити дива…