Академія водного полум'я
9 год. 50 хв.
Опис
«Академія водного полум’я» — роман Юлії Зиміної, жанр: любовне фентезі, гумористичне фентезі
– Відпусти його! – вимагала я в вогневика, намагаючись перебороти свій страх.
– Ти щось переплутала, дівчинко! – кинув він злий погляд. – Тут я цар і бог, валі звідси, поки я дозволяю!
Я дивилася на головного хулігана академії, перед яким навіть викладачі тремтіли, і розуміла, що не можу просто так піти. Не можу кинути хлопця, якого цей егоїстичний зарозумілець і його поплічники повісили на гілку дерева догори дриґом.
– Попереджаю востаннє! – промовила я, ворушачи пальцями руки.
– Ні, ну точно вона з головою не дружить, – скривився вогневик. – Ти не зрозуміла, га? Забирайся! – він миттєво втратив до мене інтерес і повернувся спиною.
У думках я набрала води з фонтану й спрямувала потужний потік у його бік, збиваючи з ніг «його величність».
– Схопіть її! – заґелеснув розлючений вогневик, плюючись. – Схопіть і приведіть до мене! Дарма ти це зробила, дівчинко! Ох, дарма…
Я так раділа, коли змогла набрати потрібний бал і вступити до найпрестижнішої магічної академії. Але всі мої захоплення зникли, щойно я перейшла дорогу головному хулігану цього навчального закладу. Він постійно виводить мене з себе, роблячи гидоти. Звісно, це неабияк тріпає нерви, але й я не з тих, хто здається. Що ж, Кенар Фейр, я тобі не мирні адепти, яких ти залякав! Готуйся до протистояння!
– Відпусти його! – вимагала я в вогневика, намагаючись перебороти свій страх.
– Ти щось переплутала, дівчинко! – кинув він злий погляд. – Тут я цар і бог, валі звідси, поки я дозволяю!
Я дивилася на головного хулігана академії, перед яким навіть викладачі тремтіли, і розуміла, що не можу просто так піти. Не можу кинути хлопця, якого цей егоїстичний зарозумілець і його поплічники повісили на гілку дерева догори дриґом.
– Попереджаю востаннє! – промовила я, ворушачи пальцями руки.
– Ні, ну точно вона з головою не дружить, – скривився вогневик. – Ти не зрозуміла, га? Забирайся! – він миттєво втратив до мене інтерес і повернувся спиною.
У думках я набрала води з фонтану й спрямувала потужний потік у його бік, збиваючи з ніг «його величність».
– Схопіть її! – заґелеснув розлючений вогневик, плюючись. – Схопіть і приведіть до мене! Дарма ти це зробила, дівчинко! Ох, дарма…
Я так раділа, коли змогла набрати потрібний бал і вступити до найпрестижнішої магічної академії. Але всі мої захоплення зникли, щойно я перейшла дорогу головному хулігану цього навчального закладу. Він постійно виводить мене з себе, роблячи гидоти. Звісно, це неабияк тріпає нерви, але й я не з тих, хто здається. Що ж, Кенар Фейр, я тобі не мирні адепти, яких ти залякав! Готуйся до протистояння!
