Він називав її «мій ангел», і для неї він був повітрям. Але як дихати, якщо повітря більше немає?
Залишилися лише божевільний біль і ненависть, що штовхають на небезпечний шлях.
Дорога помсти темна й самотня, з неї не звернеш…
Так думала Вероніка, поки в її житті не з’явився Александр. Цинічний. Розсудливий. Невимушений.
Він завжди вважав, що знає, чого чекати від життя.
І хай між ними немає нічого спільного — лише пристрасть не рахується з правилами, сильніша за здоровий глузд, яскравіша за найжніжніші почуття й небезпечніша за найпекучішу ворожнечу…