Одного ранку відомий письменник, лауреат Гонкурівської премії П’єр-Марі Сотто знаходить у своїй поштовій скриньці товстий пакет. черговий рукопис невідомого графомана? П’єр-Марі ніколи не читає чужих рукописів! Він збирається відіслати пакет відправнику, але там немає зворотної адреси — лише електронна пошта якоїсь Аделіни Парменлан. Щоб дізнатися поштову адресу, П’єр-Марі пише Аделіні, отримує трохи дивну відповідь, пише знову — і знову має відповідь… а далі поступово всмоктується в листування, яке скоро перестає бути формальним і захоплює обох учасників. Поки що загадковий пакет і далі лежить нерозкритим на полиці книжкової шафи — ніби чекає, коли письменник, переживаючи після таємничого зникнення дружини жорстоку особисту й творчу кризу, опритомніє від туги та знов повірить, що життя прекрасне.
«А ще я танцюю» — зворушливий і дотепний роман, написаний «у чотири руки», про кохання, яке було загублене й знову знайдене, про два самотні серця, які раптом із статистів перетворюються на головних героїв захопливої драми.